Тилове забезпечення - це комплекс заходів, спрямованих на задоволення матеріальних, транспортних, побутових та інших потреб військ з метою підтримання їх у бойовій готовності для ведення бойових дій чи виконання повсякденних завдань. Система тилового забезпечення створюється і розвивається з метою забезпечення військових частин і підрозділів в бойових умовах (в умовах військового часу, збройного конфлікту і тому подібне). Вона за своєю суттю представляє частину збройних сил, виділену для виконання спеціальних завдань в ході підготовки і ведення операцій (боїв). Тобто це фактично армійські (флотські) підрозділи, що беруть участь в підготовці бою і ліквідації його наслідків, але які не приймають безпосередньої участі в самому бою. Хоча, як показує досвід, за певних умов або крайньої необхідності і це не виключається
Тил Збройних Сил України організаційно складається з трьох Центральних управлінь: забезпечення пально-мастильними матеріалами, продовольчого забезпечення і речового забезпечення, а також автотранспортного управління та служби ветеринарної медицини.
Військовий тил - це частини і підрозділи тилу у складі загальновійськових та інших з’єднань, частин і підрозділів призначені для утримання запасів матеріальних засобів і всебічного забезпечення ними військ і виконання інших завдань.
Майстерня ремонту холодильного і технологічного обладнання МРХТО (МРХТО-53)
МРХТО (МРХТО-53) або майстерня
ремонту холодильного і технологічного обладнання - спеціалізована
польова майстерня на шасі ЗІЛ-130-76 або ЗІЛ-130-80. Прийнята на
озброєння в червні 1981 року. Випускається на 111 військовому заводі
у Брянську. На заводі автофургон виготовляється без внутрішньої
начинки. Матеріали, які використовуються для виготовлення кузова
дозволяють працювати при температурах від -40°C до +50°C. Розміщується МРХТО (МРХТО-53) в
типовому кузові-фургоні К-66У2 вантажопідйомністю 3,2 т з бічними і
верхніми вікнами і призначена для ремонту холодильного і технологічного
устаткування, яке застосовується у продовольчій службі.Маса майстерні (у спорядженому стані) 4550 кг.Допускається живлення електрообладнання МРХТО від стороннього джерела напругою 220-380 В.
Технічні характеристики МРХТО
Габаритні розміри, мм:
- довжина
6580 - ширина
2380 - висота
29300 Внутрішні розміри кузова, мм - довжина
3410 - ширина
2250 - висота
1800. Маса (у спорядженому стані), кг 4550.
Безкаркасний кузов-фургон К-66У2, встановлений на шасі автомобіля замість вантажної платформи. Він призначений для розміщення устаткування, пристосувань, інструменту і приладдя майстерні. Одночасно кузов-фургон є приміщенням для виробництва робіт по ремонту холодильної техніки і технологічного обладнання, а також для забезпечення необхідних умов для роботи і відпочинку особового складу майстерні. У кузові є три місця для робітників: одне місце для токаря - у токарного верстата і два місця для слюсарів - у верстаків. Елементи кузова-фургона. Кузов складається з корпусу і основи. Корпус кузова панельний, безкаркасної конструкції, збирається з п'яти окремих панелей (двох бокових, передньої, задньої і даху зі скосами), виготовлених з армованого пінопласту ПС-1. В якості зміцнювальної основи пінопласту застосовується фанера завтовшки 3 мм. Зовнішня обшивка панелей — листовий дюралюміній марки Д16-АТ завтовшки 1 мм, внутрішня - фанера завтовшки 3 мм. Обшивки склеєні з армованим пінопластом клеєм ВІАМ-БЗ. Товщина панелей з обшивками 30 мм. Панелі корпусу скріплюються між собою болтами і заклепувальним швом по зовнішній обшивці. У з’єднаннях панелей застосовуються герметики, що забезпечують ущільнення стиків. Підлога кузова-фургона двошарова, склеєна з панелей армованого пінопласту завтовшки 22 мм, з настилом з соснових дощок завтовшки 18 мм. В передній частині підлоги є виріз для розміщення силового генератора, закритого знизу кожухом. Надколісні ніші несучої конструкції виготовлені також з панелей армованого пінопласту.
Така конструкція кузова і застосування легких матеріалів забезпечили йому високі теплоізоляційні властивості і невелику вагу.
Корпус кузова і підлога з надколісними нішами збираються на металевій основі зварної конструкції зі сталевих гнутих профілів. Панелі корпусу і підлоги кріпляться до основи болтами. Для надійного ущільнення з'єднання (стику) панелей з підлогою в пази плити підлоги по периметру вкладений ущільнювач з губчастої гуми. У бічних панелях кузова є по три вікна: одне таке що відкривається (середнє) і два глухих. У передній панелі є одне вікно, що відкривається, а в скосах даху - шість глухих (по три з кожної сторони). Усі вікна кузова забезпечені світломаскувальними шторками. У задній панелі є вхідні двостулкові двері, в правій стулці якої є глухе вікно зі світломаскувальною шторкою, а на лівій кріпиться шанцевий інструмент. Кузов обладнаний доладним навісним трапом, що пересувається на трубчастому кронштейні. У транспортнім положенні трап складається і кріпиться до зовнішньої частини задньої панелі. Ззаду кузова, з лівого боку, на кронштейнах, вварених в основу, встановлено запасне колесо з пристосуванням для кріплення його в транспортному положенні. Під кузовом, в задній його частині, розташовані два підкузовні ящики. У лівому ящику розміщена опалювальна установка О-30 або ОВ-65, а в правому - акумуляторна батарея для живлення опалювальної установки електроенергією. Устаткування в кузові майстерні кріпиться до основи підлоги, надколісних ніш і панелей. У точках кріплення устаткування до панелей, під їх обшивками, в армований пінопласт вклеєні дерев’яні бобишки з металевими пластинами або без них. Для кріплення токарно-гвинторізного верстата і силового генератора передня частина основи кузова посилена додатковими профілями. Для пропуску довгих прутків в шпиндель токарно-гвинторізного верстата в лівій панелі кузова є спеціальний люк. У основі кузова знизу є два подовжні профілі, якими він встановлюється на раму автомобіля і за допомогою драбин кріпиться до неї через спеціальні амортизуючи пристосування, які поглинають зусилля, що передаються основі кузова при перекосах рами автомобіля під час руху. Освітлення кузова. Природне освітлення забезпечується через вікна. У темний час доби кузов майстерні освітлюється шістьма стельовими плафонами тролейбусного типу і двома електролампами місцевого освітлення, змонтованими на бічних панелях кузова. Для освітлення використовуються автомобільні лампи типу А-26 потужністю 18,6 Вт. Правий задній стельовий плафон слугує для чергового освітлення майстерні і може живитися як від мережі змінного струму напругою 12 В, так і від акумуляторної батареї опалювача. Плафон світломаскування встановлений над задніми дверима майстерні. Дверне блокування забезпечує автоматичне виключення освітлення майстерні і включення світломаскувального плафона при відкриванні дверей. Для улаштування робочих місць, а також розміщення інструменту і обладнання в кузові установлені два верстаки спеціальної конструкції. На настилах верстаків розміщені слюсарні тиски, настільно-свердлувальний і електрозагострювальний верстати. Для зручності розміщення особового складу при пересуванні майстерні є сидіння, змонтовані у бічних панелях кузову. Спинки сидінь можуть відкидатися і стопоритися до верстаків, чим забезпечуються зручніші умови для відпочинку екіпажа майстерні. Окрім цього, в майстерні передбачено два гамаки, які навішуються на гачки, укручені в скоси даху кузова.
Розгортання і згортання майстерні. У польових умовах МРХТО виконує властиві їй роботи, як правило, в районі розташування ремонтного підрозділу (частини). Місце для розгортання МРХТО вказує командир (начальник) ремонтного підрозділу, який повинен забезпечити : - захист від ядерного і інших видів зброї; - скритність розміщення майстерні; - можливість швидкого і зручного в'їзду і виїзду з робочого майданчика; - охорону і оборону майстерні, що входить в загальну систему оборони ремонтного підрозділу (частини); - пожежну безпеку. Для розгортання (згортання) майстерні особовим складом необхідно: - вибрати рівний горизонтальний майданчик, а при необхідності обладнати спеціальне укриття; - встановити майстерню на майданчик або в укриття і ретельно її замаскувати підручними та табельними засобами. Якщо передбачається тривала робота майстерні на одному місці, поставити її на колодки і розвантажити ресори. При установці майстерні забезпечити горизонтальне положення верстатного устаткування в подовжньому і поперечному напрямах за рахунок підкопування ґрунту або постановки підкладок під колеса; - підготувати до роботи устаткування і необхідний інструмент на робочих місцях; - зробити заземлення кузова майстерні, для чого вбити штир заземлення в землю на глибину 500 мм і підключити вилку штиря до гнізда "Земля" на підкузовному ящику; - встановити на кінець глушника додаткову відвідну трубу, наявну в комплекті майстерні; - перевірити стан електроустаткування майстерні; - включити живлення майстерні електроенергією в суворій відповідності з розділом "Електроустаткування МРХТО" Керівництво з експлуатації. При згортанні майстерні незалежно від дальності і тривалості майбутнього переміщення усе устаткування майстерні укладається (встановлюється) і кріпиться на своїх місцях так, щоб забезпечити його збереження у будь-яких дорожніх умовах. Послідовність згортання : - відключити майстерню від джерела електричної енергії : - привести в порядок, укласти і закріпити на передбачених місцях інструмент, приладдя і пристосування; - закрити верстаки на замки; - привести верстатне устаткування в транспортне положення, для чого : - задню бабку токарно-гвинторізного верстата відвести в крайнє праве положення, щоб між руків'ям маховичка і правою панеллю кузова був проміжок 10-15 мм, і закріпити її напрямні станини; - супорт верстата відвести управо і закріпити його на напрямних станини на мінімально можливій відстані від задньої бабки; - свердлувальну голівку настільного вертикально-свердлувального верстата опустити і закріпити в крайньому нижньому положенні; - прибрати місце стоянки майстерні. Технічне обслуговування майстерні. Технічне обслуговування майстерні полягає у своєчасному повному і якісному виконанні мастильних, кріпильних, регулювальних і ремонтних робіт по шасі автомобіля, виробничому устаткуванню і інструменту. Технічне обслуговування майстерні включає: - обслуговування шасі автомобіля; - прибирання, чищення і миття майстерні; - перевірку стану і кріплення кузова майстерні до рами автомобіля, електросилової установки, верстатного устаткування, інструменту і іншого майна майстерні; - мащення деталей, вузлів і механізмів верстатного устаткування, електросилової установки, пристосувань і інструменту, їх заправку мастильними матеріалами і охолоджувальною рідиною; - регулювання окремих вузлів і механізмів, верстатного устаткування, електросилової установки, регулятора оборотів двигуна і т. п. Обслуговування шасі автомобіля слід виконувати згідно з наказом Міністра оборони України від 01.07.2002 № 219 "Про введення в дію Керівництва з експлуатації автомобільної техніки у Збройних силах України". Обслуговування електросилової установки, захисного вимикального пристрою, силової і освітлювальної мереж та інших елементів електроустаткування слід виконувати відповідно до вимог розділу "Електроустаткування МРХТО" Керівництва з експлуатації. Прибиральні, мийні, мастильні і кріпильні роботи виконувати кожного разу після закінчення робіт в майстерні, а також після здійснення маршу. Ремонт і регулювання обладнання майстерні робити відповідно до вказівок інструкцій заводів-виробників цього обладнання. Промивати трубопроводи і радіатор опалювального пристрою сумісно з промиванням системи охолодження двигуна. При підготовці майстерні до роботи в зимових умовах перевірити надійність роботи опалювальних установок, справність вікон, дверей, люків кузова і усунути виявлені несправності. В міру необхідності шасі, кузов, виробниче устаткування і інструмент підфарбовувати відповідною фарбою.