Як повідомив сайт МО КНР 2.05.2013, Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) починає будівництво "Інтернету Речей для технічних засобів, майна і ПММ" (The Internet of Things for quartermaster, materials and POL), про це говорили на науково-практичній конференції присвяченій системі квартирмейстерства, матеріального забезпечення і забезпечення пально-мастильними матеріалами в Департаменті логістики НВАК, яка відбулася 27 квітня 2013 року в місті Усі (Wúxī) провінції Цзянсу на сході Китаю.

          Стало відомо, що у НВАК "Інтернет Речей для інтенданта" включатиме наступний зміст: систему управління відображенням, систему передачі даних, операційну систему, програмне забезпечення, яке відображає інформацію про експлуатацію, утилізацію, трансформацію устаткування і майна на основі ІТ-інфраструктури.

          Згідно з планом, до 2016 року, в систему "Інтернет Речей" Народно-визвольної армії будуть в основному підключені на усіх рівнях його тилові відомства (квартирмейстерське, матеріальне і ПММ) і різні постачальницькі організації, таким чином, буде реалізована більш точна підтримка і забезпечення військ.

          При наявності "Інтернету Речей" увесь технологічний процес, від виготовлення продукції військового призначення та її складування й аж до доставки споживачеві, можна проконтролювати. Зчитування інформації з електронних міток, на відміну від зчитування штрих-коду, здійснюється автоматично. Виріб з міткою не треба підносити до сканера. Як тільки переміщуваний товар досягає тієї або іншої вузлової точки в транспортній мережі, він сам повідомляє про це. Після цього товар доставляється в потрібному напрямі по найкоротшому маршруту. Численні операції, які проводились "по-старому", майже вручну, зокрема ті, що вимагають величезного числа документів (описів, накладних і тому подібне), можуть бути гранично автоматизовані.

          До 2020 року НВАК в основному завершить розгортання свого "Інтернету Речей" і він охоплюватиме такі професійні послуги, як закупівля технічних засобів, майна і ПММ, здійснення підтримки в реальному масштабі часу, відображення потреби військ, візуальний контроль наявності ресурсів, точний розподіл і регулювання процесів матеріально-технічного забезпечення.

          Виникнення концепції "The Internet of Things" приписують до заслуг дослідницької лабораторії "Auto - ID Center", яка займалась проблематикою радіочастотної ідентифікації (фактично ця лабораторія разом з компанією EPCglobal є родоначальником RFID-технологии). Ця лабораторія була заснована в 1999 році і в подальшому була трансформована в дослідницьку групу "Auto-ID Labs", що базується зараз в Масачусетському Технологічному Інституті.

          Ідея "Інтернету Речей" сама по собі дуже проста. Але реалізація цієї ідеї є порівняно складною справою. Уявіть собі, що в системі логістики усі матеріально-технічні засоби (наприклад, продовольство, обмундирування, взуття, запчастини, приладдя, озброєння, військова техніка і тому подібне) забезпечені мініатюрними ідентифікаційними пристроями RFID, які сигналізують про своє перебування в тому чи іншому місці. Повсякденне життя армії зазнає величезної трансформації, бо у минуле підуть крадіжки, дефіцит майна, його надвиробництво й інше, оскільки буде точно відомо що, в якому місці і скільки виробляється, зберігається і споживається. Якщо усі перелічені об'єкти (починаючи від серветок і закінчуючи літаками) будуть забезпечені мініатюрними радіомітками, то усі вони можуть ідентифікуватися і управлятися комп'ютерами так само як це зараз робиться людьми. Завдання адресації усіх таких радіоміток-об'єктів покладається на сімейство протоколів IP шостої версії (IPv6).

          Таким чином, "Інтернет Речей" – це технологічна революція, яка є майбутнім обчислень і комунікацій, а її розвиток залежить від динамічних технічних інновацій в декількох важливих областях нанотехнологій і безпровідних сенсорів.

          По-перше, для того, щоб приєднати навколишні повсякденні об'єкти і пристрої до великих логістичних баз даних і мереж – тобто до мережі мереж (Інтернету) - потрібна проста, непомітна і ефективна за витратами система ідентифікації елементів. Тільки в цьому випадку дані про речі можуть бути зібрані і оброблені. Таку можливість і необхідний функціонал надає технологія RFID (Radio-Frequency IDentification).

          По-друге, користь від зібраних даних проявлятиметься тільки при можливості відстеження змін у фізичному статусі елементів, які описуються цими даними. Для цього використовуються різні види сенсорних технологій.

          По-третє, вбудований в об'єкти "інтелект" може посилювати потужність мережі поширюючи можливості інформаційного процесингу до його периметра.

          По-четверте, переваги в нанотехнологічній мініатюризації означають, що все більш і більш дрібні об'єкти отримають можливість комунікації і взаємодії між собою.