Для успішного ведення бойових дій і виконання поставлених бойових завдань війська необхідно ретельно готувати. Підготовка військ це великий комплекс заходів від усестороннього навчання і забезпечення кожного військовослужбовця до досягнення повної готовності підрозділів (частин, з'єднань).
У цьому комплексі дуже важливе місце займає система забезпечення військ як в мирний час, так і у воєнний час, особливо при веденні бойових дій. Забезпечення військ матеріальними засобами включає в себе комплекс заходів по:
- визначенню потреби і витребуванню матеріальних засобів, розподілу виділених ресурсів;
- організації отримання матеріальних засобів;
- застосуванню, нормуванню та витраті матеріальних засобів;
- фінансовому плануванню закупівлі матеріальних засобів.
У комплекс заходів по забезпеченню матеріальними засобами також включаються планування, накопичення, утримання встановлених запасів та їх ешелонування, обслуговування та ремонт технічних засобів, транспортування матеріальних засобів всіма видами транспорту, підготовки, розміщення і переміщення складів, підтримання живучості всієї системи забезпечення як в мирний, так і у воєнний час.
Забезпечення арсеналів, складів, баз та інших установ центрального підпорядкування матеріальними засобами, належного їм за табелями і нормами, здійснюється постачальними управліннями Міністерства оборони України від підприємств виробників (центрів забезпечення), на території яких вони дислокуються.
Військові частини, окремі батальйони, які входять у склад з`єднань, наказом командира з`єднання можуть прикріплятись на всі види забезпечення до найближчої частини з`єднання, яка веде самостійно військове господарство. У військових частинах, що перебувають на забезпеченні у інших військових частинах, господарська діяльність організується відповідно до діяльності, яка ведеться підрозділами цих частин.
Норми та особливості забезпечення військових частин та з`єднань озброєнням, бойовою та іншою технікою, боєприпасами, пальним та іншими матеріальними засобами, а також порядок зберігання, експлуатації (використання) і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки визначаються відповідними наказами (директивами), положеннями, настановами і керівництвами по видах Збройних Сил, родах військ та службах.
Найважливішими завданнями командирів, начальників та усього особового складу військових частин та з`єднань є: постійний розвиток військового (корабельного) господарства, впровадження наукової організації праці при його веденні, постійне поліпшення матеріально-побутових умов та задоволення культурних потреб.
|