Тилове забезпечення - це комплекс заходів, спрямованих на задоволення матеріальних, транспортних, побутових та інших потреб військ з метою підтримання їх у бойовій готовності для ведення бойових дій чи виконання повсякденних завдань. Система тилового забезпечення створюється і розвивається з метою забезпечення військових частин і підрозділів в бойових умовах (в умовах військового часу, збройного конфлікту і тому подібне). Вона за своєю суттю представляє частину збройних сил, виділену для виконання спеціальних завдань в ході підготовки і ведення операцій (боїв). Тобто це фактично армійські (флотські) підрозділи, що беруть участь в підготовці бою і ліквідації його наслідків, але які не приймають безпосередньої участі в самому бою. Хоча, як показує досвід, за певних умов або крайньої необхідності і це не виключається
Тил Збройних Сил України організаційно складається з трьох Центральних управлінь: забезпечення пально-мастильними матеріалами, продовольчого забезпечення і речового забезпечення, а також автотранспортного управління та служби ветеринарної медицини.
Військовий тил - це частини і підрозділи тилу у складі загальновійськових та інших з’єднань, частин і підрозділів призначені для утримання запасів матеріальних засобів і всебічного забезпечення ними військ і виконання інших завдань.
Польові навчання (заняття) є важливим елементом в підготовці військ до виконання завдань за призначенням. Надають можливість випробувати вірність теоретичних положень на практиці, в полі. Проходять вони, як правило в навчальних центрах (таборах).
Підтримання у справному стані казармено-житлового, складського та іншого фонду, об`єктів військової торгівлі, систем опалення, електропостачання, водопроводу та каналізації, а також тимчасових споруд є обов`язком начальника полігону. Ремонт постійних та тимчасових об`єктів полігону покладається на одного з командирів частин. Будівельні матеріали, які потрібні для проведення ремонтних робіт на полігоні, включаються у заявку, яка подається у встановлені строки начальнику квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону), а необхідні кошти для вказаних потреб включаються у річний кошторис-заявку, що подається у фінансовий орган та начальнику квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону). Ремонтно-будівельні роботи на полігоні при його підготовці проводяться, як правило, господарським способом силами військової частини під контролем посадових осіб полігону і технічним керівництвом інженерно-технічного персоналу квартирно-експлуатаційної служби. Перед виходом на полігон військова частина висилає до начальника полігону свого представника для прийому казармено-житлового, складського та інших фондів і розподілу їх між підрозділами. Перед виходом на полігон, який не має постійних будівель та споруд, заздалегідь розробляється схема розташування та благоустрою табору.
