Формат файлу - *.pdf
Одним із резервів збільшення обсягів сільськогосподарської продукції є скорочення її втрат, які спричинюються, зокрема, по- рушеннями агротехніки вирощування зернових, технічних, плодо- овочевих культур, котрі зумовлюють зниження товарних і техно- логічних якостей врожаю. Великими є втрати продукції під час збирання, післязбиральної обробки, транспортування, зберігання та переробки. Так, через недоліки в сортуванні овочів і картоплі для системи заготівель нестандартні плоди використовуються неефективно. Від якості післязбиральної обробки хмелю, льону, тю- тюну, махорки та інших технічних культур залежить якість сировини для подальшої технічної переробки. Не вистачає потужнос- тей для зберігання й переробки плодоовочевої продукції в зонах її вирощування.
Наукові дослідження і господарська практика свідчать, що обсяги втрат продукції залежать насамперед від рівня виробничих потужностей для її зберігання і переробки. Відтак господарства мають ширше практикувати будівництво невеликих цехів, сховищ, щоб забезпечити зберігання і переробку хоча б 50 % вирощеного врожаю. Це дасть змогу, крім того, рівномірно використовувати трудові ресурси, підвищувати якість сортування, а отже, зменшувати обсяг надходження на реалізацію нестандартної продукції.
Нині впроваджуються безвідходні технології переробки, вдосконалюється організація перевезень із застосуванням контейнерів, рефрижераторів. Умови вирощування впливають не тільки на товарні й смакові якості одержаної продукції, а й на її придатність для тривалого зберігання без втрати основних поживних якостей.
Спеціалісти тилу повинні вміти оцінити якість вирощеної продукції, її відповідність вимогам заготівельних стандартів, визначати потрібні для оцінки якості певної продукції показники, знати технологію розрахунку режимів післязбиральної обробки і зберігання продукції, місткості сховищ тощо. Навчальний посібник допоможе майбутнім спеціалістам сільського господарства набути знань, умінь, навичок з цих питань.
| 
